ПРОТОКОЛ № 16 ДО КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД
1 серпня 2018 року вступив у дію Протокол № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 2 жовтня 2013 року, що дозволяє національним судам отримувати у ЄСПЛ консультації у справах про захист прав людини. Протокол ратифіковано Україною із заявою Законом № 2156-VIII від 05.10.2017.
“Ратифікація протоколів № 15 і № 16 покаже прихильність України ідеям і цілям конвенції – повазі та захисту прав і основних свобод людини в Європі, а також підтвердить намір України брати активну участь у реформуванні Європейського суду з метою підвищення його ефективності. Прийняття закону забезпечить посилення ролі Європейського суду, що сприятиме імплементації Конвенції у національну правову систему.” – йдеться в пояснювальній записці до проекту Закону України № 2156-VIII “Про ратифікацію Протоколів № 15 та № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”.
У частині 1 статті 1 Протоколу № 16 зазначається, що Вищі судові установи Високої Договірної Сторони, як визначено відповідно до статті 10, можуть звертатися до Суду щодо надання консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї. Також стаття 1 Протоколу № 16 визначає обставини, за яких національні Вищі судові установи можуть звертатися до ЄСПЛ. По-перше, справа повинна перебувати у провадженні національної Вищої судової установи, що звернулася з клопотанням отримати консультативний висновок. По-друге, національна Вища судова установа повинна зазначити причини свого запиту і надати інформацію щодо відповідних юридичних та фактичних обставин справи, яка перебуває у провадженні.
Як вказує к.ю.н., суддя Верховного Суду, доцент кафедри теорії та філософії права юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Д. Гудима, що Протокол № 16 надає право державам-учасницям Конвенції самостійно – під час його підписання чи передання на зберігання ратифікаційного документа – визначити у заяві на ім’я Генерального секретаря РЄ ті вищі суди, які матимуть право звертатися до Суду за наданням консультативних висновків (ст. 10).
Відповідно до статті 10 протоколу № 16 до Конвенції також визначається, що найвищим судом, який зможе звертатися до Європейського суду з прав людини є Верховний Суд.
Стаття 2 Протоколу № 16 регламентує, що Колегія у складі п’яти суддів Великої Палати вирішує, чи приймати запит щодо надання консультативного висновку. Проте якщо приймається рішення про відмову у консультативного висновку, Колегія повинна його обґрунтувати.
У статті 3 Протоколу № 16 встановлено, що Комісар Ради Європи з прав людини і Висока Договірна Сторона, до якої належить судова установа, що звертається із запитом, мають право подавати свої письмові зауваження і брати участь у будь-якому слуханні. Голова Суду, в інтересах належного здійснення правосуддя, може запропонувати будь-якій іншій Високій Договірній Стороні або особі також подати свої письмові зауваження або взяти участь у будь-якому слуханні.
Вимоги до консультативних висновків ЄСПЛ закріплені у статті 4 Протоколу № 16. Консультативні висновки повинні бути вмотивовані та опубліковані. Якщо консультативний висновок повністю або частково не виражає одностайної думки суддів, кожний суддя має право викласти окрему думку. Консультативні висновки передаються суду, який звертається із запитом, та Високій Договірній Стороні, до якої належить така судова установа.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 16 Консультативні висновки не мають обов’язкової сили.
На думку к.ю.н., судді Верховного Суду, доцента кафедри теорії та філософії права юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Д. Гудими, з набранням чинності Протоколом № 16 за рахунок консультативних висновків Суду його прецедентна практика може суттєво розширитися. Останні хоч і не будуть обов’язковими для держав, суди яких зверталися за їх отриманням (ст. 5 Протоколу № 16), однак створюватимуть «незаперечні юридичні наслідки» (п. 11 Попереднього висновку щодо цього Протоколу Комісії ПАРЄ) та матимуть зобов’язуючу силу для самого Суду. Вони стануть частиною його прецедентного права поряд з ухвалами щодо прийнятності (decisions) та рішеннями щодо суті (judgements) заяв: «Тлумачення Конвенції та протоколів до неї, які містяться у таких консультативних висновках, буде аналогічним за своєю дією з правотлумачними положеннями, встановленими Судом в його рішеннях і ухвалах» (п. 27 Коментаря № 16). Відтак, обсяг поняття, позначеного терміном «практика Суду» у Законі України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», потребуватиме відповідного корегування – віднесення до нього також і консультативних висновків Суду.
Матеріал опублікований на сайті Інформаційного агентства «Українське право».