Друга міжнародна наукова конференція «ГОЛОКОСТ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО» (HOLOCAUST AND INTERNATIONAL LAW)
24-25 жовтня 2019 року в Одесі відбулася Друга міжнародна наукова конференція «ГОЛОКОСТ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО» (HOLOCAUST AND INTERNATIONAL LAW), присвячена 70-річчю прийняття Женевських конвенцій про захист жертв війни, 12 серпня 1949 року. Конференція відбулась у пам’ятні дати вбивства єврейського населення м. Одеси у порохових складах у 1941 р.
Організатори конференції (Українська асоціація міжнародного права, Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», Одеський музей Голокосту, Фонд підтримки фундаментальних досліджень) зосередили увагу на питаннях запобігання злочину геноциду, боротьби з пропагандою ненависті та мови ворожнечі, неприпустимості ксенофобії та нетерпимості, необхідності всебічного захисту прав людини. Серед іншого, на конференції були розглянуті питання історичних уроків Голокосту, протидії спробам заперечення Голокосту, обсягу міжнародно-правових зобов’язань держави, спрямованих на запобігання злочину геноциду та покарання за нього, а також ефективності сучасних заходів, спрямованих на превенцію злочину геноциду, питання, пов’язані з історичною пам’яттю та запобіганням злочину геноциду.
У конференції взяли участь відомі фахівці в галузі міжнародного права, історичної пам’яті, адвокати, представники Прокуратури Автономної Республіки Крим, Ізраїльського культурного центру НАТІВ в Одесі при посольстві Держави Ізраїль в Україні, дипломатичних кіл.
Зі вступними промовами виступили перший віце-президент Української асоціації міжнародного права Микола Гнатовський, голова Одеської регіональної асоціації євреїв – колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів Роман Шварцман та професорка кафедри філософії ОНУ імені Мечникова, кураторка проектів Лабораторії пам’яті Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Оксана Довгополова.
Перша сесія 24 жовтня 2019 р. розпочалася з дискусійного питання вичерпання потенціалу міжнародних складових установ через призму запобігання масовим звірствам та покарання за них, яке висвітлив доцент Микола Гнатовський. Гострою та складною була тема доповіді головного історика Яд ва-Шем, керівника Центру Кантора в Тель-Авівському університеті, професорки Діни Порат щодо повоєнної помсти та прогалин міжнародного права. Модератором сесії був доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захар Тропін.
Друга сесія розпочалася з прем’єри фільму «Повернення до Лаутерпахта», створеного інформаційним агентством «Українське право». Презентував ідею, концепцію та мету фільму керівник проекту, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту інформатики і права НАПрН України Павло Богуцький. Фільм занурив учасників конференції у життя та творчий пошук Герша Лаутерпахта, автора концепції злочинів проти людяності. Історичному екскурсу була присвячена доповідь професора кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольги Буткевич, яка розглянула злочин геноциду в історії міжнародного права та становлення концепції даного злочину у сучасному міжнародному праві. Продовженням дискусії стало презентація заступника начальника відділу Прокуратури Автономної Республіки Крим Трохима Лугового, який детально розкрив кваліфікацію та відповідальність за законодавством України злочину геноциду кримськотатарського народу. Модератором сесії виступив доцент Микола Гнатовський.
Третя сесія мала міждисциплінарний підхід, поєднавши істориків, філософів, юристів та юристів-міжнародників. Занурили у питання меморіалізація Голокосту в Україні кураторка проектів Лабораторії пам’яті Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Оксана Довгополова та наукова співробітниця Центру міської історії Центрально-Східної Європи Ірина Склокіна. Обговорювалися питання запуску комплексного проекту вивчення пам’яті Голокосту – мови пам’ятання, способи приховування/розповіді, способи перезавантаження пам’яті Голокосту як частини українського історичного наративу.
Перша сесія 25 жовтня 2019 року почалася з круглого столу «Філософська візія пам’яті про Голокост в сучасному світі: як сьогодні перезавантажити настанови Ясперса?». Доповідачами на круглому столі були професорка кафедри філософії ОНУ імені Мечникова, кураторка проектів Лабораторії пам’яті Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Оксана Довгополова, професор, провідний науковий співробітник «Дух і Літера», член Наглядової ради UA: Суспільне мовлення Олексій Панич, професорка, завідувачка кафедрою медіакомунікацій Харківського національного університету імені Каразіна Лідія Стародубцева. Крім того, була проведена презентація каталогу пам’ятників та меморіальних знаків Голокосту в Україні, підготований Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр». Каталог був представлений його авторами – Оксаною Сичьовою та Володимиром Шевченко. Модераторкою круглого столу стала професорка Оксана Довгополова.
Другу сесію розпочав старший науковий співробітник Інституту законодавства Верховної Ради України, професор Борис Бабін з практичного питання міжнародних стандартів та української практики розслідування злочину геноциду. Поєднання міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права було відображено у доповіді головного наукового співробітника Інституту законодавства Верховної Ради України, професора Михайла Баймуратова, який розглянув заборону геноциду через призму Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни. Тематику попередження злочину геноциду в міжнародному та внутрішньодержавному праві розкрила начальник відділу міжнародного співробітництва Прокуратури Автономної Республіки Крим Вікторія Ковальчак. Доктор Ніко Рерго, оцифровувач у державних архівах Одеської області, присвятив свій виступ необхідності встановлення ефективного міжнародно-правового режиму для компенсації жертвам геноциду. Роль інституцій міжнародного кримінального права у постконфліктному врегулюванні висвітив доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захар Тропін. Сучасні тенденції у практиці Європейського суду з прав людини щодо співвідношення свободи слова та заперечення Голокосту презентували голова Центру міжнародного гуманітарного права Української асоціації міжнародного права, голова Фонду підтримки фундаментальних досліджень, професор Тимур Короткий та доцент кафедри міжнародного та європейського права Національного університету «Одеська юридична академія», експерт Центру Міжнародного гуманітарного права Української асоціації міжнародного права, експерт Фонду підтримки фундаментальних досліджень доцент Наталія Хендель. Модератором сесії був доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Роман Єделєв.
Підвів підсумки конференції професор Тимур Короткий та запросив учасників конференції на третю міжнародну наукову конференцію «ГОЛОКОСТ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО» (HOLOCAUST AND INTERNATIONAL LAW) у 2020 році.